1. Словник української мови в 11 томах

корицевий

КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1.

Корицевий запах;

// Який добувають із коричного дерева.

Корицеви олія.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корицевий — кори́це́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. корицевий — -а, -е. Прикм. до кориця 1). Корицевий запах. || Якого добувають із коричного дерева. Корицева олія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корицевий — КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1. Мелений цинамон має своєрідний тонкий корицевий аромат (із журн.); // Який добувають із коричного дерева. Із цинамону одержують не лише популярну кондитерську пряність, але й корицеву олію (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах