1. Орфографічний словник української мови

кришка

кри́шка 1

іменник жіночого роду

накривка)

* Але: дві, три, чотири кри́шки

кри́шка 2

іменник жіночого роду

крихта

* Але: дві, три, чотири кри́шки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кришка — див. кінець; покришка; смерть Словник синонімів Вусика
  2. кришка — I -и, ж. Верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір; покришка, накривка. II -и, ж. 1》 Те саме, що крихта. 2》 Те саме, що кришиво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кришка — Накривка, накривочка, віко, верх, ляда, покрівець, (дитина) крихітка, крихіточка, кришечка, кришиня, кришинятко, кришиняточко, мацюпусінький, див. малишко, (кількість) дешиця, дрібок, дрібка, дрібниця, дрібничка, гаріль, див. кусочок, (хліба) окрушина, окрушка, крихта, крихточка Словник чужослів Павло Штепа
  4. кришка — КРИ́ШКА¹, и, ж. Верхня частина якої-небудь посудини, ящика і т. ін, якою закривають отвір; покришка, накривка. Гануш .. проворно одчинив кришку фортеп'яна, сів і вдарив міцно по клавішах (І. Словник української мови у 20 томах
  5. кришка — кри́шка → окрушка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кришка — присудк. сл. Кінець. Кришка твоєму телефону. Словник сучасного українського сленгу
  7. кришка — ні (ані́, і) кри́хти (кри́шки), із запереч. не. Анітрохи, ніскільки, зовсім. Не міг ні крихти задрімать (І. Котляревський); — І тобі не жаль (коси) Соломіє? — Ані крихти .. Ріж! (М. Коцюбинський); За дітей своїх я й крихти не боюсь (І. Фразеологічний словник української мови
  8. кришка — I. КРИ́ШКА (верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір), НА́КРИВКА, ПО́КРИШКА, ЗА́КРИВКА розм., ПО́КРИВКА діал.; ЛЯ́ДА (дверцята, котрі опускають на отвір у стелі, погребі, танку тощо); ВІ́КО (у діжці, скрині тощо). Словник синонімів української мови
  9. кришка — Кри́шка, -шки, -шці; кришки́, кришо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кришка — КРИ́ШКА¹, и, ж. Верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір; покришка, накривка. Гануш.. проворно одчинив кришку фортеп’яна, сів і вдарив міцно по клавішах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. кришка — Кришка, -ки ж. 1) ум. отъ криха. Кришка на світі чоловіка тримає. Ном. № 12850. 2) Крышка, — напр., на трубкѣ, но не въ сундукѣ, гробѣ и пр. Вас. 148. Словник української мови Грінченка