кротячий
кротя́чий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кротячий — -а, -е. Прикм. до кріт. || Пошитий із хутра крота. Кротяче манто. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кротячий — Кертичний Словник чужослів Павло Штепа
- кротячий — КРОТЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до кріт. Прозорий перший туман злегка засивівся по вибалках, рясно всипаних горбиками підземних кротячих поселень (О. Гончар); – Дивіться, скільки тут всякої степової браті оселилося!... Словник української мови у 20 томах
- кротячий — КРОТЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до кріт. Прозорий перший туман злегка засивівся по вибалках, рясно всипаних горбиками підземних кротячих поселень (Гончар, III, 1959, 306); Висока щось кричала.., аж її роток манячив здалеки, неначе кротяча нора (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах