1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кротячий

кротя́чий

-а, -е.

Прикм. до кріт.

|| Пошитий із хутра крота. Кротяче манто.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кротячий — кротя́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кротячий — Кертичний Словник чужослів Павло Штепа
  3. кротячий — КРОТЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до кріт. Прозорий перший туман злегка засивівся по вибалках, рясно всипаних горбиками підземних кротячих поселень (О. Гончар); – Дивіться, скільки тут всякої степової браті оселилося!... Словник української мови у 20 томах
  4. кротячий — КРОТЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до кріт. Прозорий перший туман злегка засивівся по вибалках, рясно всипаних горбиками підземних кротячих поселень (Гончар, III, 1959, 306); Висока щось кричала.., аж її роток манячив здалеки, неначе кротяча нора (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах