кіска
кі́ска 1
іменник жіночого роду
волосся
* Але: дві, три, чотири кі́ски
кі́ска 2
іменник жіночого роду
інструмент
* Але: дві, три, чотири кі́ски
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кіска — див. ніж Словник синонімів Вусика
- кіска — I -и, ж. Зменш.-пестл. до коса I. II -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до коса II. 2》 діал. Ніж із куска коси (див. коса II). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кіска — КІ́СКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до коса́1. Тоненький голос співав про милу, про муки серця, .. тонкі дівочі кіски (М. Коцюбинський); Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух (О. Словник української мови у 20 томах
- кіска — Кі́ска, -ски, -сці (зм. від коса́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кіска — КІ́СКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до коса́¹. Тоненький голос співав про милу, про муки серця, ..тонкі дівочі кіски (Коцюб., II, 1955, 148); Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух (Коп., Вибр., 1953, 173). Словник української мови в 11 томах
- кіска — Кіска, -ки ж. ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. Грин. III. 85. Словник української мови Грінченка