кіска
КІ́СКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до коса́¹.
Тоненький голос співав про милу, про муки серця, ..тонкі дівочі кіски (Коцюб., II, 1955, 148);
Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух (Коп., Вибр., 1953, 173).
КІ́СКА², и, ж.
1. Зменш.-пестл. до коса́².
2. діал. Ніж із куска коси ( див. коса́²).
Пороблю було кіскою млинові колеса й шестерні, зовсім як у млині (Н.-Лев., І, 1956, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кіска — кі́ска 1 іменник жіночого роду волосся * Але: дві, три, чотири кі́ски кі́ска 2 іменник жіночого роду інструмент * Але: дві, три, чотири кі́ски Орфографічний словник української мови
- кіска — див. ніж Словник синонімів Вусика
- кіска — I -и, ж. Зменш.-пестл. до коса I. II -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до коса II. 2》 діал. Ніж із куска коси (див. коса II). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кіска — КІ́СКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до коса́1. Тоненький голос співав про милу, про муки серця, .. тонкі дівочі кіски (М. Коцюбинський); Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух (О. Словник української мови у 20 томах
- кіска — Кі́ска, -ски, -сці (зм. від коса́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кіска — Кіска, -ки ж. ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. Грин. III. 85. Словник української мови Грінченка