кіска

КІ́СКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до коса́¹.

Тоненький голос співав про милу, про муки серця, ..тонкі дівочі кіски (Коцюб., II, 1955, 148);

Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух (Коп., Вибр., 1953, 173).

КІ́СКА², и, ж.

1. Зменш.-пестл. до коса́².

2. діал. Ніж із куска коси ( див. коса́²).

Пороблю було кіскою млинові колеса й шестерні, зовсім як у млині (Н.-Лев., І, 1956, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіска — кі́ска 1 іменник жіночого роду волосся * Але: дві, три, чотири кі́ски кі́ска 2 іменник жіночого роду інструмент * Але: дві, три, чотири кі́ски Орфографічний словник української мови
  2. кіска — див. ніж Словник синонімів Вусика
  3. кіска — I -и, ж. Зменш.-пестл. до коса I. II -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до коса II. 2》 діал. Ніж із куска коси (див. коса II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кіска — КІ́СКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до коса́1. Тоненький голос співав про милу, про муки серця, .. тонкі дівочі кіски (М. Коцюбинський); Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух (О. Словник української мови у 20 томах
  5. кіска — Кі́ска, -ски, -сці (зм. від коса́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кіска — Кіска, -ки ж. ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. Грин. III. 85. Словник української мови Грінченка