лажа

ла́жа

іменник жіночого роду

невдача; каверза; щось неприємне

жарг.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лажа — -и, ж., жарг. Обман, підробка; дурниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лажа — ЛА́ЖА, и, ж., жарг. 1. Брехня, вигадка, нісенітниця, щось неймовірне, неприємне. Він ще кілька хвилин несе повну лажу з нахабним переконанням, що йому за той жахливий вчинок у парку нічого не буде (А. Словник української мови у 20 томах
  3. лажа — І, ж. 1. Щось погано зроблене. Девіда втомила боротьба з паскудним матеріалом, і, аби вчергове не зняти відверту «лажу», він вирішив дістати пристойний сценарій (Єва). Словник сучасного українського сленгу
  4. лажа — (-і) ж.; несхвальн. 1. крим. Брехня, вигадка. БСРЖ, 306; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 496. Словник жарґонної лексики української мови