1. Словник жарґонної лексики української мови

лажа

(-і) ж.; несхвальн.

1. крим. Брехня, вигадка. БСРЖ, 306; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 496.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лажа — ла́жа іменник жіночого роду невдача; каверза; щось неприємне жарг. Орфографічний словник української мови
  2. лажа — -и, ж., жарг. Обман, підробка; дурниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лажа — ЛА́ЖА, и, ж., жарг. 1. Брехня, вигадка, нісенітниця, щось неймовірне, неприємне. Він ще кілька хвилин несе повну лажу з нахабним переконанням, що йому за той жахливий вчинок у парку нічого не буде (А. Словник української мови у 20 томах
  4. лажа — І, ж. 1. Щось погано зроблене. Девіда втомила боротьба з паскудним матеріалом, і, аби вчергове не зняти відверту «лажу», він вирішив дістати пристойний сценарій (Єва). Словник сучасного українського сленгу