лажа
І, ж.
1. Щось погано зроблене. Девіда втомила боротьба з паскудним матеріалом, і, аби вчергове не зняти відверту «лажу», він вирішив дістати пристойний сценарій (Єва). Практично все — стовідсоткова лажа, але вже проглядається СПІЛЬНА РИСА: вони всі згадують про НАЙДРЕВНІШІ КУЛЬТИ (Л. Дереш). ВІН виходить дещо знічено, в руках недопалок, який забув забичкувати. В камеру: «Стоп! Давайте перепишемо. Тут лажа» (Четвер).
2. Проблема, прикрість, неприємна ситуація. Така от лажа. Лажа рафінована, але що поробиш? (Книжник-ревю). Уся лажа в тому... — уся прикрість, причина в тому...
3. Фальш, ілюзія, обман, брехня. Зараз навколо така лажа (Ю. Андрухович). Навіть якщо три четвертих інформації у книжці було повною лажею, то все одно — Банзая вона зачепила за найживіші нерви й вивернула назовні (Л. Дереш). Фріхостінг — це лажа))) ніколи не юзав і юзати не буду)) і нікому не раджу... (Інтернет).
4. Пусті розмови, нісенітниці. Але твої розмови про америкосів, Бушау розмір дрючка і різні пози — це лажа! (Інтернет). Він ще кілька хвилин несе повну лажу (А. Дністровий).
5. Сором. Я такої лажі не чекав і рідко коли бував у такій неприємній ситуації (А. Дністровий).
6. Неприємна ситуація. А то подумав, що ти знову в якусь лажу влипла (А. Дністровий).
Значення в інших словниках
- лажа — ла́жа іменник жіночого роду невдача; каверза; щось неприємне жарг. Орфографічний словник української мови
- лажа — -и, ж., жарг. Обман, підробка; дурниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лажа — ЛА́ЖА, и, ж., жарг. 1. Брехня, вигадка, нісенітниця, щось неймовірне, неприємне. Він ще кілька хвилин несе повну лажу з нахабним переконанням, що йому за той жахливий вчинок у парку нічого не буде (А. Словник української мови у 20 томах
- лажа — (-і) ж.; несхвальн. 1. крим. Брехня, вигадка. БСРЖ, 306; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 496. Словник жарґонної лексики української мови