1. Орфографічний словник української мови

люлечка

лю́лечка 1

іменник жіночого роду

приладдя для куріння

лю́лечка 2

іменник жіночого роду

колиска

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люлечка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до люлька I. II -и, ж. Зменш.-пестл. до люлька II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. люлечка — ЛЮ́ЛЕЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до лю́лька¹. Гребці і весла положили, Та сидя люлечки курили (І. Котляревський); Слухав він нас, слухав, сивий вус крутячи та вишневу люлечку свою смокчучи, а тоді не втерпів і собі встряв (В. Словник української мови у 20 томах
  3. люлечка — ЛЮ́ЛЕЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до лю́лька¹. Гребці і весла положили, Та сидя люлечки курили (Котл., І, 1952, 112); Сидить, мабуть, дід з своєю коротенькою, незрадливою, такою ж старою, як і сам, люлечкою в міцних ще зубах і всміхається хитро (Коп. Словник української мови в 11 томах
  4. люлечка — Лю́лечка, -ки ж. ум. отъ люлька. Словник української мови Грінченка