медіатор

медіа́тор 1

іменник чоловічого роду, істота

посередник

медіа́тор 2

іменник чоловічого роду

інструмент

медіа́тор 3

іменник чоловічого роду

речовина

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медіатор — I -а, ч., спец. 1》 Посередник у дипломатичних відносинах, торговельних угодах. 2》 Специфічна хімічна речовина, що бере участь у передачі нервового імпульсу з нервових закінчень на робочі органи і з однієї нервової клітини на іншу. II -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. медіатор — (лат. mediator — посередник) — пластинка з пластмаси, шкіри, деревини, метала, перо, кільце з 'нігтем', за допомогою якого видобувають звук на щипкових інструментах (домрі, мандоліні, бандурі тощо). Див. Плектр. Словник-довідник музичних термінів
  3. медіатор — МЕДІА́ТОР¹, ч., спец. 1. род. а. Посередник у дипломатичних відносинах, торговельних угодах; // Посередник, провідник; той, хто (що) пов'язує когось (щось) між собою. Словник української мови у 20 томах
  4. медіатор — Посередник, арбітр Словник застарілих та маловживаних слів
  5. медіатор — медіа́тор (від лат. mediator – посередник) муз. те саме, що й плектр. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. медіатор — МЕДІА́ТОР¹, а, ч., спец. 1. Посередник у дипломатичних відносинах, торговельних угодах. 2. Специфічна хімічна речовина, що бере участь у передачі нервового імпульсу з нервових закінчень на робочі органи і з однієї нервової клітини на іншу. Словник української мови в 11 томах