медіатор
медіа́тор
I -а, ч., спец.
1》 Посередник у дипломатичних відносинах, торговельних угодах.
2》 Специфічна хімічна речовина, що бере участь у передачі нервового імпульсу з нервових закінчень на робочі органи і з однієї нервової клітини на іншу.
II -а, ч.
Тонка рогова або пластмасова пластинка з загостреним кінцем, якою грають на деяких струнних музичних інструментах; плектр.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- медіатор — медіа́тор 1 іменник чоловічого роду, істота посередник медіа́тор 2 іменник чоловічого роду інструмент медіа́тор 3 іменник чоловічого роду речовина Орфографічний словник української мови
- медіатор — (лат. mediator — посередник) — пластинка з пластмаси, шкіри, деревини, метала, перо, кільце з 'нігтем', за допомогою якого видобувають звук на щипкових інструментах (домрі, мандоліні, бандурі тощо). Див. Плектр. Словник-довідник музичних термінів
- медіатор — МЕДІА́ТОР¹, ч., спец. 1. род. а. Посередник у дипломатичних відносинах, торговельних угодах; // Посередник, провідник; той, хто (що) пов'язує когось (щось) між собою. Словник української мови у 20 томах
- медіатор — Посередник, арбітр Словник застарілих та маловживаних слів
- медіатор — медіа́тор (від лат. mediator – посередник) муз. те саме, що й плектр. Словник іншомовних слів Мельничука
- медіатор — МЕДІА́ТОР¹, а, ч., спец. 1. Посередник у дипломатичних відносинах, торговельних угодах. 2. Специфічна хімічна речовина, що бере участь у передачі нервового імпульсу з нервових закінчень на робочі органи і з однієї нервової клітини на іншу. Словник української мови в 11 томах