1. Орфографічний словник української мови

мовник

мо́вник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовник — (викладач мови) словесник; ЖМ. мовознавець; п! ФІЛОЛОГ. Словник синонімів Караванського
  2. мовник — -а, ч., розм. 1》 Те саме, що мовознавець. 2》 Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мовник — МО́ВНИК, а, ч., розм. 1. Те саме, що мовозна́вець. Мовник .. диктує друкарці переклад з російської (О. Кундзич). 2. Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті. Словник української мови у 20 томах
  4. мовник — МОВОЗНА́ВЕЦЬ, ЛІНГВІ́СТ, МО́ВНИК розм. Сідалковський підкреслено розмовляв чистою літературною мовою за випуском останнього доповненого і переробленого групою мовознавців правопису (О. Словник синонімів української мови
  5. мовник — МО́ВНИК, а, ч., розм. 1. Те саме, що мовозна́вець. Мовник.. диктує друкарці переклад з російської (Кундзич, Діези.., 1956, 7). 2. Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті. Словник української мови в 11 томах