мовник

мо́вник

-а, ч., розм.

1》 Те саме, що мовознавець.

2》 Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовник — мо́вник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. мовник — (викладач мови) словесник; ЖМ. мовознавець; п! ФІЛОЛОГ. Словник синонімів Караванського
  3. мовник — МО́ВНИК, а, ч., розм. 1. Те саме, що мовозна́вець. Мовник .. диктує друкарці переклад з російської (О. Кундзич). 2. Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті. Словник української мови у 20 томах
  4. мовник — МОВОЗНА́ВЕЦЬ, ЛІНГВІ́СТ, МО́ВНИК розм. Сідалковський підкреслено розмовляв чистою літературною мовою за випуском останнього доповненого і переробленого групою мовознавців правопису (О. Словник синонімів української мови
  5. мовник — МО́ВНИК, а, ч., розм. 1. Те саме, що мовозна́вець. Мовник.. диктує друкарці переклад з російської (Кундзич, Діези.., 1956, 7). 2. Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті. Словник української мови в 11 томах