1. Словник синонімів української мови

мовник

МОВОЗНА́ВЕЦЬ, ЛІНГВІ́СТ, МО́ВНИК розм. Сідалковський підкреслено розмовляв чистою літературною мовою за випуском останнього доповненого і переробленого групою мовознавців правопису (О. Чорногуз); Хто ж, як не лінгвісти, повинен порушувати питання про катастрофічний стан української мови? (з газети); За порадами до Жежери звертались не тільки два біологи, а й мовник Валентина Іванівна (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовник — мо́вник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. мовник — (викладач мови) словесник; ЖМ. мовознавець; п! ФІЛОЛОГ. Словник синонімів Караванського
  3. мовник — -а, ч., розм. 1》 Те саме, що мовознавець. 2》 Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мовник — МО́ВНИК, а, ч., розм. 1. Те саме, що мовозна́вець. Мовник .. диктує друкарці переклад з російської (О. Кундзич). 2. Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті. Словник української мови у 20 томах
  5. мовник — МО́ВНИК, а, ч., розм. 1. Те саме, що мовозна́вець. Мовник.. диктує друкарці переклад з російської (Кундзич, Діези.., 1956, 7). 2. Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті. Словник української мови в 11 томах