1. Орфографічний словник української мови

монотеїст

монотеї́ст

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монотеїст — -а, ч., книжн. Прибічник, послідовник монотеїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. монотеїст — МОНОТЕЇ́СТ, а, ч., книжн. Прибічник, послідовник монотеїзму. Словник української мови у 20 томах
  3. монотеїст — Монотеї́ст, -та; -ї́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. монотеїст — МОНОТЕЇ́СТ, а, ч., книжн. Прибічник, послідовник монотеїзму. Словник української мови в 11 томах