1. Орфографічний словник української мови

навернення

наве́рнення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навернення — -я, с. Дія за знач. навернути, навертати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навернення — НАВЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. наверну́ти¹, наверта́ти. Лозки багаті, і навернення їх єдиного сина рано чи пізно принесе свою користь (З. Тулуб); Одним із засобів підкорення слов'ян було насильне навернення їх у християнство (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. навернення — НАВЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. наверну́ти, наверта́ти. Лозки багаті, і навернення їх єдиного сина рано чи пізно принесе свою користь (Тулуб, Людолови, І, 1957, 153); Одним із засобів підкорення слов’ян було насильне навернення їх у християнство (Іст. середніх віків, 1955, 110). Словник української мови в 11 томах