навернення
наве́рнення
-я, с.
Дія за знач. навернути, навертати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навернення — наве́рнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- навернення — НАВЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. наверну́ти¹, наверта́ти. Лозки багаті, і навернення їх єдиного сина рано чи пізно принесе свою користь (З. Тулуб); Одним із засобів підкорення слов'ян було насильне навернення їх у християнство (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- навернення — НАВЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. наверну́ти, наверта́ти. Лозки багаті, і навернення їх єдиного сина рано чи пізно принесе свою користь (Тулуб, Людолови, І, 1957, 153); Одним із засобів підкорення слов’ян було насильне навернення їх у християнство (Іст. середніх віків, 1955, 110). Словник української мови в 11 томах