наврочення
навро́чення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наврочення — -я, с. Дія за знач. наврочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наврочення — НАВРО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. навро́чити. Згідно з народним віруванням, цей птах [чорний півень] здібний приймати на себе все зло, а особливо наврочення злого відьмацького ока (з переказу); Прийшла [Ярослава] так само, в тій самій тонкій сорочці... Словник української мови у 20 томах
- наврочення — НАВРО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. навро́чити. Прийшла [Ярослава] так само, в тій самій тонкій сорочці, тільки на шиї мала разок зелених перлів — од наврочення і пошесті (Загреб., Диво, 1968, 690). Словник української мови в 11 томах