наврочення
навро́чення
-я, с.
Дія за знач. наврочити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наврочення — навро́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- наврочення — НАВРО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. навро́чити. Згідно з народним віруванням, цей птах [чорний півень] здібний приймати на себе все зло, а особливо наврочення злого відьмацького ока (з переказу); Прийшла [Ярослава] так само, в тій самій тонкій сорочці... Словник української мови у 20 томах
- наврочення — НАВРО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. навро́чити. Прийшла [Ярослава] так само, в тій самій тонкій сорочці, тільки на шиї мала разок зелених перлів — од наврочення і пошесті (Загреб., Диво, 1968, 690). Словник української мови в 11 томах