надвірний

Значення в інших словниках

1. надвірний — -а, -е. 1》 Розміщений у межах двору, садиби. 2》 Який міститься із зовнішнього боку, виходить назовні. || Який виходить у двір. || Який міститься, існує поза приміщенням. 3》 Який службою, перебуванням зв'язаний з двором (у 3 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. надвірний — НАДВІ́РНИЙ, а, с. 1. Розміщений у межах двору, подвір'я, садиби. На подвір'ї стояли рядами надвірні хати для челяді (І. Нечуй-Левицький); Данило підхопив Тосю за стан і скочив на горбок надвірного погреба (Ю. Словник української мови у 20 томах
3. надвірний — ПРИДВО́РНИЙ (який перебував на службі при царському, рідше великопанському дворі, належав до близького оточення монарха або пана; який був власністю двору тощо), ДВІРСЬКИ́Й, НАДВІ́РНИЙ заст. Словник синонімів української мови
4. надвірний — НАДВІ́РНИЙ, а, с. 1. Розміщений у межах двору, садиби. На подвір’ї стояли рядами надвірні хати для челяді (Н.-Лев., II, 1956, 38); Данило підхопив Тосю за стан і скочив на горбок надвірного погреба (Смолич, Мир.., 1958, 9). Словник української мови в 11 томах