надвірний
ПРИДВО́РНИЙ (який перебував на службі при царському, рідше великопанському дворі, належав до близького оточення монарха або пана; який був власністю двору тощо), ДВІРСЬКИ́Й, НАДВІ́РНИЙ заст. Біля підніжжя трону, по обидва боки, стояли в блакитних камзолах, обшитих золотими позументами, придворні особи (Н. Рибак); Єремія взяв Гризельду під руку й повів до палацу. Панки й двірські слуги пішли за ним (І. Нечуй-Левицький); Гетьман Сенявський почав заводити надвірні міліції для оборони від гайдамаків (Г. Хоткевич).
ПРИДВО́РНИЙ у знач. ім., ЦАРЕДВО́РЕЦЬ книжн., заст., НАДВІ́РНИЙ заст. Повно було (при палаці) придворних, ключників, замочників, стольників (П. Загребельний); Старий царедворець, відомий у шляхетних колах як розумний дипломат і скнара, похитав подагричними пальцями (Н. Рибак); — Вона йому (панові) сокирою голову провалила; побоялися приступити до неї надвірні та й спалили з хатою разом (М. Старицький).
Значення в інших словниках
- надвірний — надві́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- надвірний — -а, -е. 1》 Розміщений у межах двору, садиби. 2》 Який міститься із зовнішнього боку, виходить назовні. || Який виходить у двір. || Який міститься, існує поза приміщенням. 3》 Який службою, перебуванням зв'язаний з двором (у 3 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надвірний — НАДВІ́РНИЙ, а, с. 1. Розміщений у межах двору, подвір'я, садиби. На подвір'ї стояли рядами надвірні хати для челяді (І. Нечуй-Левицький); Данило підхопив Тосю за стан і скочив на горбок надвірного погреба (Ю. Словник української мови у 20 томах
- надвірний — НАДВІ́РНИЙ, а, с. 1. Розміщений у межах двору, садиби. На подвір’ї стояли рядами надвірні хати для челяді (Н.-Лев., II, 1956, 38); Данило підхопив Тосю за стан і скочив на горбок надвірного погреба (Смолич, Мир.., 1958, 9). Словник української мови в 11 томах