1. Орфографічний словник української мови

намовляння

намовля́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намовляння — -я, с. Дія за знач. намовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. намовляння — НАМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. намовля́ти 1, 2. Стара Кукурбиха .. наказувала дочці .. не слухати нічиїх злих намовлянь, не читати “непотрібних” книжок та газет (Ірина Вільде); Знущався [Василь] з неї теж по Масловому намовлянню... Словник української мови у 20 томах
  3. намовляння — НАМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. намовля́ти. Стара Кукурбиха.. наказувала дочці.. не слухати нічиїх злих намовлянь, не читати "непотрібних" книжок та газет (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах