намовляння
намовля́ння
-я, с.
Дія за знач. намовляти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намовляння — намовля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- намовляння — НАМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. намовля́ти 1, 2. Стара Кукурбиха .. наказувала дочці .. не слухати нічиїх злих намовлянь, не читати “непотрібних” книжок та газет (Ірина Вільде); Знущався [Василь] з неї теж по Масловому намовлянню... Словник української мови у 20 томах
- намовляння — НАМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. намовля́ти. Стара Кукурбиха.. наказувала дочці.. не слухати нічиїх злих намовлянь, не читати "непотрібних" книжок та газет (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах