наперсник
напе́рсник 1
іменник чоловічого роду, істота
улюбленець
арх.
напе́рсник 2
іменник чоловічого роду
наперстянка
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наперсник — див. енколпій Словник церковно-обрядової термінології
- наперсник — I -а, ч., заст. Улюбленець, що користується особливим довір'ям, прихильністю кого-небудь. II -а, ч. Те саме, що наперстянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наперсник — НАПЕ́РСНИК¹, а, ч., заст. Улюбленець, який користується особливим довір'ям, прихильністю кого-небудь. Ібрагім своїм становищем Сулейманового улюбленця й наперсника завдячував саме тій обставині... Словник української мови у 20 томах
- наперсник — НАПЕРСТЯ́НКА (лікарська рослина), НАПЕ́РСНИК, ДИГІТА́ЛІС бот. Настій наперстянки. Словник синонімів української мови
- наперсник — НАПЕ́РСНИК¹, а, ч., заст. Улюбленець, що користується особливим довір’ям, прихильністю кого-небудь. На порозі вже став прездоровий гайдук, охоронець і наперсник пані Роксолани (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах