наперсник

Значення в інших словниках

1. наперсник — напе́рсник 1 іменник чоловічого роду, істота улюбленець арх. напе́рсник 2 іменник чоловічого роду наперстянка Орфографічний словник української мови
2. наперсник — I -а, ч., заст. Улюбленець, що користується особливим довір'ям, прихильністю кого-небудь. II -а, ч. Те саме, що наперстянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наперсник — НАПЕ́РСНИК¹, а, ч., заст. Улюбленець, який користується особливим довір'ям, прихильністю кого-небудь. Ібрагім своїм становищем Сулейманового улюбленця й наперсника завдячував саме тій обставині... Словник української мови у 20 томах
4. наперсник — НАПЕРСТЯ́НКА (лікарська рослина), НАПЕ́РСНИК, ДИГІТА́ЛІС бот. Настій наперстянки. Словник синонімів української мови
5. наперсник — НАПЕ́РСНИК¹, а, ч., заст. Улюбленець, що користується особливим довір’ям, прихильністю кого-небудь. На порозі вже став прездоровий гайдук, охоронець і наперсник пані Роксолани (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах