насміхання
насміха́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насміхання — -я, с. Дія за знач. насміхати і насміхатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насміхання — НАСМІХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. насміха́ти і насміха́тися. Кирилко почув у голосі батьковому гірке насміхання і зразу осікся (Панас Мирний); Коли матері взимку посилають котрогось із малих до вчителя з кутею, то без усякого насміхання кажуть... Словник української мови у 20 томах
- насміхання — Насміха́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- насміхання — НАСМІХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. насміха́ти і насміха́тися. Кирилко почув у голосі батьковому гірке насміхання і зразу осікся (Мирний, І, 1954, 152). Словник української мови в 11 томах
- насміхання — Насміха́ння, -ня с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118. Словник української мови Грінченка