1. Орфографічний словник української мови

настира

насти́ра

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настира — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  2. настира — -и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настира — НАСТИ́РА, и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Молодий впертий настира. Словник української мови у 20 томах
  4. настира — ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Словник синонімів української мови
  5. настира — НАСТИ́РА, и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Словник української мови в 11 томах