настира
НАСТИ́РА, и, ч. і ж., розм.
Набридлива, надокучлива людина.
Молодий впертий настира.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настира — насти́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- настира — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
- настира — -и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настира — ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Словник синонімів української мови
- настира — НАСТИ́РА, и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Словник української мови в 11 томах