настира

НАСТИ́РА, и, ч. і ж., розм.

Набридлива, надокучлива людина.

Молодий впертий настира.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настира — насти́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. настира — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. настира — -и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. настира — ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Словник синонімів української мови
  5. настира — НАСТИ́РА, и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Словник української мови в 11 томах