настира

Значення в інших словниках

1. настира — насти́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. настира — -и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настира — НАСТИ́РА, и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Молодий впертий настира. Словник української мови у 20 томах
4. настира — ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Словник синонімів української мови
5. настира — НАСТИ́РА, и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Словник української мови в 11 томах