настира
ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Нечуй-Левицький); (Мати:) Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка); Іржа, а не чоловік! Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний); — Сльота така. Як ви думаєте?.. до начальства ще може полізти. — Еге,- той йому. — То й нам нагорить (А. Тесленко); Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. — Чого ще оцей бабський реп'ях од мене хоче? — каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настира — насти́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- настира — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
- настира — -и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настира — НАСТИ́РА, и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Молодий впертий настира. Словник української мови у 20 томах
- настира — НАСТИ́РА, и, ч. і ж., розм. Набридлива, надокучлива людина. Словник української мови в 11 томах