1. Орфографічний словник української мови

настійливий

насті́йливий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настійливий — -а, -е. 1》 Завзятий, стійкий, непохитний у досягненні чого-небудь; наполегливий. 2》 Який виражає завзяття, стійкість, непохитність; наполегливий. || Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. настійливий — НАСТІ́ЙЛИВИЙ, а, е. 1. Завзятий, стійкий, непохитний при досягненні чого-небудь; наполегливий. Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (О. Гончар); // у знач. ім. насті́йливий, вого... Словник української мови у 20 томах
  3. настійливий — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. настійливий — НАСТІ́ЙЛИВИЙ, а, е. 1. Завзятий, стійкий, непохитний при досягненні чого-небудь; наполегливий. Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (Гончар, Тронка, 1963, 309). Словник української мови в 11 томах