настійливий

НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил., УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) підсил.; ВОЛЬОВИ́Й (який виявляє тверду волю, характер); НЕВТО́МНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙ підсил., НЕВТОМИ́МИЙ рідше (який наполегливо й постійно, без утоми здійснює що-небудь). Вона була дівчина наполеглива, вольова (В. Кучер); Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (О. Гончар); Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський); — Він ..скоро вже сам хомути робитиме. — Там такий настирний хлопець, — додала від себе мати (Л. Юхвід); Усі йшли.. за мовчазним сталеваром Чубенком, командиром червоного полку, завзятим, невідступним і непосидючим (Ю. Яновський); Я бачив їх скрізь і стрічав їх усюди, вони виростали зі мною разом — живі, повнокровні, напористі люди (Л. Первомайський); Лежали на столі книги церковні: требник митрополита Петра Могили.. непогамовного борця проти унії (О. Ільченко). — Пор. дія́льний, 1. завзя́тий, 1. невто́мний, 1. стійки́й.

НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (про дії, прагнення і т. ін. — який здійснюється з виявом завзяття, стійкості тощо); УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) (який здійснюється з наполегливістю й вимагає тривалих зусиль); НЕВТО́МНИЙ, НЕВТОМЛЕ́ННИЙ рідше, НЕВТОМИ́МИЙ рідше (який характеризується наполегливістю, невтомністю, постійністю); НАСТІ́ЙНИЙ, НАСТІ́ЙЛИВИЙ (звичайно із сл. прохання, умовляння, вимога, запитання, прагнення тощо). Знав він, що це будуть роки сумнівів і вагань, роки невсипущої, наполегливої боротьби (П. Оровецький); Боротьба була довга й уперта, але я переміг (З. Тулуб); Слава тому, хто в годину цю грізну в праці невтомній поборює млу (В. Сосюра); Не покидає його одно: надія. ..І це держить його в силі, дає йому завзяття до невтомимої праці (А. Крушельницький); Таким настійним було бажання зайти зараз туди, ..і поблукати в саду (А. Хижняк). — Пор. 1. напру́жений, неосла́бний.