начальницький

Значення в інших словниках

1. начальницький — (тон) зверхній, зверхницький, КАТЕГОРИЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
2. начальницький — -а, -е. 1》 Прикм. до начальник; належний йому. 2》 Самовпевнено-суворий, сповнений владності, пихи. || Власт. начальникові (самовпевнене управління начальника; начальникування). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. начальницький — НАЧА́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до нача́льник; належний йому. Де-не-де варта зупиняла їх – приходилось показувати начальницькі знаки, щоб пропустила (І. Словник української мови у 20 томах
4. начальницький — ВЛА́ДНИЙ (про тон, жест і т. ін. — в якому виражається усвідомлення влади, значимості тощо), АВТОРИТЕ́ТНИЙ, НАЧА́ЛЬНИЦЬКИЙ. Капітана не можна було впізнати. Голос його зробився суворий і владний (О. Словник синонімів української мови
5. начальницький — НАЧА́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до нача́льник; належний йому. Де-не-де варта зупиняла їх — приходилось показувати начальницькі знаки, щоб пропустила (Фр. Словник української мови в 11 томах
6. начальницький — Начальницький, -а, -е Начальниковъ, начальническій. Желех. Словник української мови Грінченка