недоречний

Значення в інших словниках

1. недоречний — Невчасний, НЕДОЛАДНИЙ, невідповідний, неслушний, зайвий, непотрібний Словник синонімів Караванського
2. недоречний — -а, -е. Зроблений, сказаний, виявлений і т. ін. невчасно, невідповідно до обставин, умов, місця; який не відповідає ситуації. || Наявність, присутність якого небажана; зайвий, непотрібний. || Який не гармоніює з чимсь, не пасує до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недоречний — НЕДОРЕ́ЧНИЙ, а, е. Зроблений, сказаний, виявлений і т. ін. невчасно, невідповідно до обставин, умов, місця; який не відповідає ситуації. – Що ж ви нічого не кажете? – Невже се недоречне питання?... Словник української мови у 20 томах
4. недоречний — НЕВІДПОВІ́ДНИЙ до чого, чому (який не відповідає кому-, чому-небудь, не збігається з ним); НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗБІ́ЖНИЙ рідше (з чим — який іде врозріз із чимось); НЕСУМІ́СНИЙ з чим, НЕСПОЛУ́ЧНИЙ з чим, ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ без додатка, підсил. Словник синонімів української мови
5. недоречний — Недоре́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. недоречний — НЕДОРЕ́ЧНИЙ, а, е. Зроблений, сказаний, виявлений і т. ін. невчасно, невідповідно до обставин, умов, місця; який не відповідає ситуації. — Що ж ви нічого не кажете? — Невже се недоречне питання? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
7. недоречний — Недоречний, -а, -е Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній. К. ПС. 127. Словник української мови Грінченка