недоречний

НЕВІДПОВІ́ДНИЙ до чого, чому (який не відповідає кому-, чому-небудь, не збігається з ним); НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗБІ́ЖНИЙ рідше (з чим — який іде врозріз із чимось); НЕСУМІ́СНИЙ з чим, НЕСПОЛУ́ЧНИЙ з чим, ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ без додатка, підсил. (якого не можна одночасно поєднати з чим-небудь іншим). Пісня журлива, за серце хапає, а обличчя тих, що співають, зовсім не сумні, на устах у молодиці навіть блукає невідповідна до пісні усмішка (О. Гончар); Ось.. інтелігенція, що в сліпій гордості і гордій сліпоті відкидає від себе все незгідне з її привидами та забобонами (І. Франко); Смерть здавалась їй несумісною з її поняттями про синів (А. Трипільський); Гуманізм і насильство — несумісні явища; Добро і зло — взаємовиключні категорії. — Пор. 2. недоре́чний.

НЕДОРЕ́ЧНИЙ (зроблений, сказаний, виявлений і т. ін. у невдалий, невідповідний момент), НЕВЧА́СНИЙ, НЕСВОЄЧА́СНИЙ. — Що ж ви нічого не кажете? Невже се недоречне питання? (Леся Українка); Невчасні жарти егоїстично веселих товаришів остаточно образили Туманова (П. Панч).

НЕДОРЕ́ЧНИЙ (який не відповідає, не підходить кому-, чому-небудь), НЕПІДХО́ЖИЙ, НЕПІДХОДЯ́ЩИЙ розм., НЕДОЛА́ДНИЙ підсил.; НЕСЛУ́ШНИЙ (який не відповідає, не підходить кому-небудь за певних умов, у певному випадку). Довгастий шрам на лівій щоці здавався недоречним і чужим на його обличчі, що дихало спокоєм і виказувало внутрішню рівновагу (А. Головко); Обласне управління водного господарства розмістилося на гомінкій вулиці з ніжною і зовсім непідхожою назвою — Каштанна (М. Чабанівський); (Солдат:) Ідіть, товариші робочі, краще звідси, бо у нас в полку таке робиться, що для вас момент непідходящий (О. Корнійчук); Протягом десяти років я щодня зриваю (у думках) з цієї чудової, прямої, широкої вулиці всі п'ять недоладних рядів телеграфних.. стовпів, які роблять цю вулицю схожою на хмільник (О. Довженко); Неслушна пропозиція. — Пор. невідпові́дний, 1. неподо́бний.

НЕПОДО́БНИЙ (який не відповідає певній обстановці, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до даного випадку), НЕНАЛЕ́ЖНИЙ, НЕПРИСТО́ЙНИЙ, НЕБЛАГОПРИСТО́ЙНИЙ заст. (який суперечить прийнятим правилам пристойності, коректності, такту). В штабі французького гарнізону зразу ж переполошились. Адже мав місце неподобний акт громадської непокори (Ю. Смолич); Неналежна поведінка; Могла (Олена) пояснити, що опікун вважав би непристойним, коли б вона захоплювалася творами мужицького поета (Ірина Вільде). — Пор. 2. недоре́чний.