1. Орфографічний словник української мови

недорікуватий

недорі́куватий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недорікуватий — Без'язикий, недорікий, недомовний, кривомовий, тяжкомовний, д. недомовлий; П. безпорадний; пор. НЕДОРІКА. Словник синонімів Караванського
  2. недорікуватий — -а, -е. 1》 Який має дефект мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки, слова, або який просто неправильно й нечітко вимовляє звуки, слова. || у знач. ім. недорікуватий, -того, ч. Те саме, що недоріка 1). 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недорікуватий — НЕДОРІ́КУВАТИЙ, а, е. 1. Який має дефект мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки, слова, або який просто неправильно й нечітко вимовляє звуки, слова. Словник української мови у 20 томах
  4. недорікуватий — БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. недорікуватий — Недорі́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. недорікуватий — НЕДОРІ́КУВАТИЙ, а, е. 1. Який має дефект мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки, слова, або який просто неправильно й нечітко вимовляє звуки, слова; // у знач. ім. недорі́куватий, того, ч. Те саме, що недорі́ка... Словник української мови в 11 томах