обгороджений
обгоро́джений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обгороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обгородити. || обгороджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обгороджений — ОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обгороди́ти. Двір добре обгороджений, що не можна зайти (з казки); Юра вийшов на невеличку сіножать, обгороджену воринням (І. Словник української мови у 20 томах
- обгороджений — Обгоро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обгороджений — ОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обгороди́ти. Двір добре обгороджений, що не можна зайти (Укр.. казки, легенди.., 1957, 144); Юра вийшов на невеличку сіножать, обгороджену воринням (Фр. Словник української мови в 11 томах