1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обгороджений

обгоро́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обгородити.

|| обгороджено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгороджений — обгоро́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обгороджений — ОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обгороди́ти. Двір добре обгороджений, що не можна зайти (з казки); Юра вийшов на невеличку сіножать, обгороджену воринням (І. Словник української мови у 20 томах
  3. обгороджений — Обгоро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. обгороджений — ОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обгороди́ти. Двір добре обгороджений, що не можна зайти (Укр.. казки, легенди.., 1957, 144); Юра вийшов на невеличку сіножать, обгороджену воринням (Фр. Словник української мови в 11 томах