1. Орфографічний словник української мови

оплічник

оплі́чник

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оплічник — -а, ч., заст. Спинка (крісла і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оплічник — ОПЛІ́ЧНИК, а, ч., заст. Спинка (крісла і т. ін.). Коснятин відкинувся назад на перламутром викладений оплічник крісла (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах
  3. оплічник — ОПЛІ́ЧНИК, а, ч., заст. Спинка (крісла і т. ін.). Словник української мови в 11 томах