1. Орфографічний словник української мови

пашня

пашня́ 1

іменник жіночого роду

зерно; злак; злакові культури

пашня́ 2

іменник жіночого роду

пасовище

* Але: дві, три, чотири пашні́

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пашня — (на полі) хліби, хліба; (хліб у зерні) зерно, збіжжя; пашниця. Словник синонімів Караванського
  2. пашня — -і, ж. 1》 Хліб у зерні; зерно. 2》 Хліб у стеблі; злак. 3》 Сільськогосподарські культури, звичайно злакові. 4》 діал. Пасовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пашня — ПАШНЯ́, і́, ж. 1. Хліб у зерні; зерно. Молодиці несли в руках даровизну; хто дарував курку.., хто обіцяв на даровизну мішок пашні, улики [вулики] бджіл (І. Нечуй-Левицький). 2. Хліб у стеблі; злак. Словник української мови у 20 томах
  4. пашня — Засіяне поле Словник застарілих та маловживаних слів
  5. пашня — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  6. пашня — Пашня́, -ні́, -не́ю; па́шні, па́шень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пашня — ПАШНЯ́, і́, ж. 1. Хліб у зерні; зерно. Молодиці несли в руках даровизну; хто дарував курку.., хто обіцяв на даровизну мішок пашні, улики бджіл (Н.-Лев., III, 1956, 77); Пливуть по шляхах Білорусії З пашнею обози червоні (Рильський, Наша сила, 1952, 110). Словник української мови в 11 томах
  8. пашня — Пашня́, -ні́ ж. 1) = пашниця. Міх з пашнею. Котл. Ен. VI. 25. Куди се Бог носив? — А на базарь пашню возив. Гліб. Словник української мови Грінченка