1. Словник української мови в 11 томах

пашня

ПАШНЯ́, і́, ж.

1. Хліб у зерні; зерно.

Молодиці несли в руках даровизну; хто дарував курку.., хто обіцяв на даровизну мішок пашні, улики бджіл (Н.-Лев., III, 1956, 77);

Пливуть по шляхах Білорусії З пашнею обози червоні (Рильський, Наша сила, 1952, 110).

2. Хліб у стеблі; злак.

Стоги понакладали [дядько і дядина] і жита, і пшениці, і всякої пашні (Мирний, І, 1954, 91);

Якось завжди спізнювався [Кузьма] з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах (Стельмах, ІІ, 1962, 296).

3. Сільськогосподарські культури, звичайно злакові.

Пшениця шелестіла, цвіли волошки і цвірчали коники в пашні (Свидн., Люборацькі, 1955, 32);

Широченним зеленим килимом суціль вкриває землю пашня, барвистим шовком виграє, міниться в променях веселого весняного сонця (Крот., Сини.., 1948, 47).

4. діал. Пасовище.

Коло кожної хати гомін чути: там череду вже з пашні женуть, а там пісень співають (Вовчок, І, 1955, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пашня — пашня́ 1 іменник жіночого роду зерно; злак; злакові культури пашня́ 2 іменник жіночого роду пасовище * Але: дві, три, чотири пашні́ Орфографічний словник української мови
  2. пашня — (на полі) хліби, хліба; (хліб у зерні) зерно, збіжжя; пашниця. Словник синонімів Караванського
  3. пашня — -і, ж. 1》 Хліб у зерні; зерно. 2》 Хліб у стеблі; злак. 3》 Сільськогосподарські культури, звичайно злакові. 4》 діал. Пасовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пашня — ПАШНЯ́, і́, ж. 1. Хліб у зерні; зерно. Молодиці несли в руках даровизну; хто дарував курку.., хто обіцяв на даровизну мішок пашні, улики [вулики] бджіл (І. Нечуй-Левицький). 2. Хліб у стеблі; злак. Словник української мови у 20 томах
  5. пашня — Засіяне поле Словник застарілих та маловживаних слів
  6. пашня — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  7. пашня — Пашня́, -ні́, -не́ю; па́шні, па́шень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пашня — Пашня́, -ні́ ж. 1) = пашниця. Міх з пашнею. Котл. Ен. VI. 25. Куди се Бог носив? — А на базарь пашню возив. Гліб. Словник української мови Грінченка