1. Словник синонімів української мови

пашня

ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал., ПАСТЬБА́ рідше; ВИ́ГІН (поблизу села); ТОЛО́КА (залишене під пар поле, що використовується для пасіння). Коли починалася весна, ми, сільські хлопчики, залишали книжки і продовжували вже іншу "науку" на пасовищі біля отари і череди (І. Цюпа); З пасовиська спускається колгоспна череда (Остап Вишня); Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); На світанні.. пастухи виганяли худобу на царини (О. Гончар); Молодиці гнали своїх корів на пашу (Ю. Мокрієв); Вулицею пройшла на пастівник череда (О. Донченко); За селом на попасі сидить свинопас (Л. Первомайський); Оце коло хутора і попасище моє (Словник Б. Грінченка); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір'я, не вгавали соловейки (М. Олійник); Дарка.. чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка); Череду вже з пашні женуть (Марко Вовчок); Підходять до мене селяни.. і заявляють, що коняка це в мене — начебто чумакова, яку вкупі з іншими шістьма в цю ніч було в них заведено з пастьби (А. Головко); За економією слався до кінця села широкий вигін, де весною і влітку пастушки пасли ягнята (І. Нечуй-Левицький); З весни випасали ми корів на толоці (О. Левада).

ХЛІБ (зерно хлібних злаків), ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ. — Змолотимо та продамо половину хліба (І. Нечуй-Левицький); Мішок пашні; Пашницею засіймо скрізь поля (П. Грабовський); Повна комора збіжжя.

ХЛІБ перев. мн. ХЛІБА́, ХЛІБИ́ (жито, пшениця, ячмінь, овес на пні, у стеблі), ХЛІ́БНІ ЗЛА́КИ, ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ, КОЛОСОВІ́ КУЛЬТУ́РИ (ЗЕРНОВІ́ КУЛЬТУ́РИ). Таке роздолля! Куди не глянь, як море, хлюпаються хліба (А. Головко); Щедра тут земля, щедре південне сонце, під промінням якого дозрівають злаки (І. Цюпа); У пору жнив наспіє час пашні Хвилясті кучері на ниві положити (М. Зеров); Хлібні поля — жито, пшениця і всяка пашниця — тяглися обабіч дороги (Г. Коцюба); Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пашня — пашня́ 1 іменник жіночого роду зерно; злак; злакові культури пашня́ 2 іменник жіночого роду пасовище * Але: дві, три, чотири пашні́ Орфографічний словник української мови
  2. пашня — (на полі) хліби, хліба; (хліб у зерні) зерно, збіжжя; пашниця. Словник синонімів Караванського
  3. пашня — -і, ж. 1》 Хліб у зерні; зерно. 2》 Хліб у стеблі; злак. 3》 Сільськогосподарські культури, звичайно злакові. 4》 діал. Пасовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пашня — ПАШНЯ́, і́, ж. 1. Хліб у зерні; зерно. Молодиці несли в руках даровизну; хто дарував курку.., хто обіцяв на даровизну мішок пашні, улики [вулики] бджіл (І. Нечуй-Левицький). 2. Хліб у стеблі; злак. Словник української мови у 20 томах
  5. пашня — Засіяне поле Словник застарілих та маловживаних слів
  6. пашня — Пашня́, -ні́, -не́ю; па́шні, па́шень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пашня — ПАШНЯ́, і́, ж. 1. Хліб у зерні; зерно. Молодиці несли в руках даровизну; хто дарував курку.., хто обіцяв на даровизну мішок пашні, улики бджіл (Н.-Лев., III, 1956, 77); Пливуть по шляхах Білорусії З пашнею обози червоні (Рильський, Наша сила, 1952, 110). Словник української мови в 11 томах
  8. пашня — Пашня́, -ні́ ж. 1) = пашниця. Міх з пашнею. Котл. Ен. VI. 25. Куди се Бог носив? — А на базарь пашню возив. Гліб. Словник української мови Грінченка