пашня

Значення в інших словниках

1. пашня — пашня́ 1 іменник жіночого роду зерно; злак; злакові культури пашня́ 2 іменник жіночого роду пасовище * Але: дві, три, чотири пашні́ Орфографічний словник української мови
2. пашня — -і, ж. 1》 Хліб у зерні; зерно. 2》 Хліб у стеблі; злак. 3》 Сільськогосподарські культури, звичайно злакові. 4》 діал. Пасовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пашня — ПАШНЯ́, і́, ж. 1. Хліб у зерні; зерно. Молодиці несли в руках даровизну; хто дарував курку.., хто обіцяв на даровизну мішок пашні, улики [вулики] бджіл (І. Нечуй-Левицький). 2. Хліб у стеблі; злак. Словник української мови у 20 томах
4. пашня — Засіяне поле Словник застарілих та маловживаних слів
5. пашня — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
6. пашня — Пашня́, -ні́, -не́ю; па́шні, па́шень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. пашня — ПАШНЯ́, і́, ж. 1. Хліб у зерні; зерно. Молодиці несли в руках даровизну; хто дарував курку.., хто обіцяв на даровизну мішок пашні, улики бджіл (Н.-Лев., III, 1956, 77); Пливуть по шляхах Білорусії З пашнею обози червоні (Рильський, Наша сила, 1952, 110). Словник української мови в 11 томах
8. пашня — Пашня́, -ні́ ж. 1) = пашниця. Міх з пашнею. Котл. Ен. VI. 25. Куди се Бог носив? — А на базарь пашню возив. Гліб. Словник української мови Грінченка