1. Орфографічний словник української мови

повновагий

повнова́гий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повновагий — -а, -е. 1》 Який має повну, достатню вагу. 2》 перен. Важливий, переконливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повновагий — ПОВНОВА́ГИЙ, а, е. 1. Який має повну, достатню вагу. Повноваге пшеничне зерно. 2. перен. Важливий, переконливий. Художні твори, побудовані на безпосередньому спостереженні життя, набувають цілковитої самостійності, як справжнє явище з своїм повновагим змістом (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. повновагий — ПОВНОВА́ГИЙ, а, е. 1. Який має повну, достатню вагу. Колгоспники і робітники радгоспів багатьох областей виростили на своїх полях по 40 і більше центнерів повновагого пшеничного зерна (Хлібороб Укр., 11, 1967, 3). 2. перен. Важливий, переконливий. Словник української мови в 11 томах