повітати

Значення в інших словниках

1. повітати — див. вітати Словник синонімів Вусика
2. повітати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Звернутися до кого-небудь з вітанням; привітати. || Передати через кого-небудь комусь усно чи письмово слова вітання, привіту. || чим, перен. Зробити кому-небудь щось приємне або неприємне; почастувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повітати — ПОВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм. 1. Звернутися до кого-небудь з вітанням; привітати. Семен повітав війта так ласкаво, що трохи по руках не цілував (Л. Мартович); В непогідь [непогоду], стужу злиденну (Певно, сама сирота!... Словник української мови у 20 томах
4. повітати — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
5. повітати — ПОВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Звернутися до кого-небудь з вітанням; привітати. Семен повітав війта так ласкаво, що трохи по руках не цілував (Март., Тв., 1954, 107); В непогідь [непогоду], стужу злиденну (Певно, сама сирота!... Словник української мови в 11 томах
6. повітати — Повіта́ти, -та́ю, -єш гл. Привѣтствовать. Щоб пан отець, пані мати і вся родина вийшли повітали та донькою сина. Мет. 171. Словник української мови Грінченка