1. Словник синонімів української мови

повітати

ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. урочисто); САЛЮТУВА́ТИ (урочисто — пострілами). — Док.: привіта́ти, повіта́ти розм. поздоро́вити, уклони́тися (вклони́тися), повіншува́ти. — Ти прийнятий (в інститут)! З чим тебе й вітаю (О. Гончар); Кожний господар поздоровляв молодих (І. Нечуй-Левицький); Семен повітав війта так ласкаво, що трохи по руках не цілував (Л. Мартович); Прохає він своїх товаришів, як будуть повертати у край рідний, уклонитися від нього отцю-неньці й вірній дружині... (М. Коцюбинський); — Здоровлю тебе з святом, Миколо Максимів... — тихо говорить дівчина (В. Бабляк); — Пане директоре! Я зложив іспит! — зачав Іванський радісним голосом. — А! Гратулюю вам! — промовив Дорко також радісним голосом (О. Маковей); Віншують гості, подарунки виймають (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повітати — повіта́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. повітати — див. вітати Словник синонімів Вусика
  3. повітати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Звернутися до кого-небудь з вітанням; привітати. || Передати через кого-небудь комусь усно чи письмово слова вітання, привіту. || чим, перен. Зробити кому-небудь щось приємне або неприємне; почастувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повітати — ПОВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм. 1. Звернутися до кого-небудь з вітанням; привітати. Семен повітав війта так ласкаво, що трохи по руках не цілував (Л. Мартович); В непогідь [непогоду], стужу злиденну (Певно, сама сирота!... Словник української мови у 20 томах
  5. повітати — ПОВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Звернутися до кого-небудь з вітанням; привітати. Семен повітав війта так ласкаво, що трохи по руках не цілував (Март., Тв., 1954, 107); В непогідь [непогоду], стужу злиденну (Певно, сама сирота!... Словник української мови в 11 томах
  6. повітати — Повіта́ти, -та́ю, -єш гл. Привѣтствовать. Щоб пан отець, пані мати і вся родина вийшли повітали та донькою сина. Мет. 171. Словник української мови Грінченка