1. Орфографічний словник української мови

поголений

пого́лений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поголений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поголити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поголений — ПОГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поголи́ти. Високий, міцний, неначе грот-мачта, погано поголений, Жан щупав грубою палкою поміст і ледве згинав коліна, застиглий і негнучкий в своїй сліпоті (М. Словник української мови у 20 томах
  3. поголений — ПОГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поголи́ти. Високий, міцний, неначе грот-мачта, погано поголений, Жан щупав грубою палкою поміст і ледве згинав коліна, застиглий і негнучкий в своїй сліпоті (Коцюб. Словник української мови в 11 томах