поголений
пого́лений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поголити.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поголений — пого́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поголений — ПОГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поголи́ти. Високий, міцний, неначе грот-мачта, погано поголений, Жан щупав грубою палкою поміст і ледве згинав коліна, застиглий і негнучкий в своїй сліпоті (М. Словник української мови у 20 томах
- поголений — ПОГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поголи́ти. Високий, міцний, неначе грот-мачта, погано поголений, Жан щупав грубою палкою поміст і ледве згинав коліна, застиглий і негнучкий в своїй сліпоті (Коцюб. Словник української мови в 11 томах