покалічитися
покалі́читися
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покалічитися — -чуся, -чишся, док. Стати калікою, завдати собі каліцтва; поранитися. || перен. Знівечитися, зіпсуватися морально; змарнуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покалічитися — ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Стати калікою, зазнати каліцтва, завдати собі каліцтва; скалічіти, скалічитися. [Гострохвостий:] Бодай я покалічився і навіть зарізався своїми ж бритвами, коли цьому правда (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- покалічитися — ПОРА́НИТИСЯ (заподіяти собі рану, рани), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, УШКРЯ́БНУТИСЯ (ВШКРЯ́БНУТИСЯ) (звич. не сильно); УРІ́ЗАТИСЯ (ВРІ́ЗАТИСЯ), ПОРІ́ЗАТИСЯ (чимось гострим); УРУБА́ТИСЯ (ВРУБА́ТИСЯ) (рубаючи). Словник синонімів української мови
- покалічитися — ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Стати калікою, завдати собі каліцтва; поранитися. [Гострохвостий:] Бодай я покалічився і навіть зарізався своїми ж бритвами, коли цьому правда (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах